Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Мини-чат
ОК
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Дидактична гра як засіб формування звукової культури мовлення

Провідною діяльністю дітей дошкільного віку є гра. Одним з видів ігор с дидактична гра. Своєрідність цієї гри полягає у тому, що вона дає можливість педагогу здійснювати навчання, вправляння та розвиток розумових здібностей, формування цінних рис особистості і взаємин дітей у доступній і привабливій для них ігровій формі.

Незалежно від виду, дидактична гра має певну структуру, що відрізняє її від інших видів ігор і вправ.

Гра, що використовується з метою навчання, повинна мати перш за все навчальне, дидактичне завдання. Граючись діти вирішують це завдання в цікавій формі, яка досягається певними ігровими діями.

Обов'язковим компонентом гри є її правила, завдяки яким педагог у хо­ді гри керує поведінкою дітей, навчально-виховним процесом. Таким чином, обов'язковими структурними елементами дидактичної гри є навчальне і ви­ховне завдання, ігрові дії і правила.

Дидактичне завдання визначається метою навчання і виховання дітей у відповідності з програмою виховання і навчання в дитячому садку, де для ко­жної вікової групи визначено об'єм знань, умінь і навичок, якими повинні оволодіти діти.

У кожній дидактичній грі є своє навчальне завдання, що відрізняє одну гру від іншої.

У кожній конкретній грі потрібно бачити основне завдання - завдання навчання і виховання дітей у відповідності з діючою програмою.

Основна функція ігрових правил - організувати дії, поведінку ді­тей. Правила можуть забороняти, дозволяти, робити гру цікавою, напру­женою.

Дотримання правил у грі вимагає від дітей певних зусиль волі, вміння спілкуватися з ровесниками, долати негативні емоції, що виявляються через невдалий результат. Важливо, визначаючи правила гри, ставити дітей у такі умови, при яких вони отримували б радість від виконання завдання.

Для того, щоб гра була більш цікавою, у неї включені ігрові дії. Необ­хідно підкреслити, що в правилах відображається і моральний аспект гри. Як часто ми спостерігаємо прояви бурхливих радощів гравців під час виграшу і щирого переживання у випадку невдачі.

Виконання правил дидактичної гри спрямовується і контролюється іг­ровими діями. Розвиток ігрових дій залежить від задуму вихователя. Іноді і діти, готуючись до гри, вносять свої пропозиції.

Ігрові дії можуть бути дуже різноманітними, відповідно до віку дітей. У іграх малих дітей ігрові дії полягають у розкладанні картинок, у наслідуваль­них рухах. Ігрові дії старших дітей більш складніші, бо вони вимагають вза­ємодії одних дітей з іншими, послідовності, черговості. Це можуть бути й ін­телектуальні дії: порівняння, зіставлення, описування і т. д.

Отже, гра стає дидактичною, якщо є основні компоненти: дидактичне завдання, правила, ігрові дії. Відсутність будь-якого з названих компонентів призводить до того, що гра розвалюється і перетворюється або в дидактичну вправу або в звичайну бесіду з використанням дидактичного матеріалу (ігра­шок, картинок, реальних предметів), що дуже часто зустрічається в практиці роботи дошкільних закладів.

Ігри, материнські наспіви, потішки, маленькі казочки мають у собі доступні форми навчання, вони близькі дітям за змістом, ігровими діями, образами.

Передаючись з покоління в покоління, змінюючись і виникаючи знову, народні ігри задовольняли різноманітні дитячі інтереси: ігрові, пізнавальні, соціальні.

Дидактичні ігри викликають до дії усі розумові процеси і здібності у їх єдності, і серед них першочерговими є сенсорні процеси, але не самі по собі, а у зв'язку з мовою, найбільш наочним провідником якої є слово. Тому сенсор­не виховання дитини нерозривне з лінгвістичним.

Починаючи з середнього дошкільного віку, у дітей значно покращуєть­ся вимова. Вони рідше допускають пропуски і заміну звуків, здатні зберігати складову структуру навіть у багатоскладових словах; укріпився і став більш рухомим їх артикуляційний апарат, більш розвинутим стало слухове сприй­мання, фонематичний слух. Це створює сприятливі умови для закріплення правильної вимови усіх звуків, для чистої і виразної вимови слів, виправлення існуючих недоліків вимови.

На шостому році життя у дітей різко зростає інтерес до слів, що зву­чать. Вони уже не тільки вслуховуються у слова, але і прагнуть встановити, з яких звуків вони складаються, легко підбирають слова, близькі за звучан­ням. При спеціальному навчанні дитина може впізнавати знайомий звук у слові, виділяти його із слова, підбирати слова з добре відомими їй звуками.

У залежності від змісту і ситуації висловлювання дитина може керувати своїм голосовим апаратом: вимовляти слова голосно і тихо, швидко і пові­льно.

Із шестирічними дітьми вихователь подовжує почату в молодших групах роботу з розвитку слухового сприймання, вдосконалення фонема­тичного слуху. Використовуючи дидактичні ігри і вправи, педагог про­довжує вчити дітей уважно слухати мову навколишніх, підбирати слова, схожі за звучанням (ложка - кішка, мишка і т. д.), виділяти з ряду слів тільки ті, в яких є заданий звук, впізнавати знайомий звук у назвах ігра­шок, предметів або підбирати іграшки і предмети, у назвах яких є цей звук і т. д., тобто вихователь звертає увагу дітей на те, що слова склада­ються із звуків, що один і той же звук може знаходитися («жити») у різних словах.

Уся робота, спрямована на розвиток фонетичної сторони мовлення, планується і проводиться на заняттях із виховання звукової культури мови. Деякі ігри і вправи (наприклад на закріплення правильної вимови звуків, що діти недостатньо засвоїли) вихователем можуть бути проведені поза заняттями в часи ігор та прогулянок.

Важливе значення для розвитку мови дошкільників мають словесні дидактичні ігри. Усі дидактичні ігри сприяють вирішенню одного з головних завдань розумового виховання, а саме, розвитку мовлення дітей: поповнюється і активізується словник, формується правильна вимова, розвивається зв'язне мовлення, уміння правильно висловлювати свої думки. У цих іграх дитина по­винна вирішувати самостійно різноманітні розумові завдання, описувати пре­дмети, відгадувати за описом, за ознаками схожості і розбіжності, групувати предмети за різними властивостями, самому придумувати розповіді.

Мовні ігри допомагають ефективно розвивати фонематичний слух, за­кріплювати правильну вимову, виховувати плавність мовлення, тренувати мовне дихання та м'язи органів мовлення. Під час ігор уточнюються і закріп­люються поняття та уявлення дітей, розвивається їх творча уява, мислення, мова. Дитина в подальшому швидше і легше сприймає новий матеріал, опа­новує новими знаннями і навичками.