Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Мини-чат
ОК
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Оптимізація методичної роботи на засадах впровадження технологій особистісно-орієнтованого навчання

У Законі України «Про освіту» сказано, що розвиток освіти повинен базуватися на використанні нових прогресивних концепцій, впровадженні в навчально-виховний процес дошкільного закладу сучасних педагогічних технологій, науково-методичних досягнень, та на відмові від авторитарної педагогіки; закріплено право вихователя на вибір методів, засобів і організаційних форм навчання.

Щоб здійснити цей вибір, вихователь має бути добре поінформованим досягненнями в педагогічній науці та практиці методики викладання практичних та теоретичних занять.

Уже давно практикуються роботи вихователів занять з активними формами навчання. А зараз усе популярнішим стає інтерактивне навчання. І вже нікого не треба переконувати, що основа у розвитку творчої особистості дитини є створення практичних ситуацій активного пошуку, роздумів, здогадів, дискусій та розв'язання протиріч. Заняття  без таких методів – це вчорашній день.

Дошкільний вік – важливий період в житті  людини. У віці від 3 до 7 років формується основа майбутньої особистості, задатки фізичного, розумового, морального розвитку дитини.

Метою дошкільного виховання являється збагачення і максимальне розкриття тих цінних якостей, по відношенню до яких цей вік найбільш cприйнятний.

Насамперед це означає:

  1. розвиток образного мислення, яке виражається у вмінні використовувати при розв’язанні різноманітних розумових задач умовних замісників реальних предметів або явищ;
  2. розвиток уяви, завдяки якій у дитини формується здатність до створення нових образів.

Використання замісників, символів, моделей в різних видах діяльності – джерело розвитку розумових здібностей і творчості в дошкільному віці. Різноманітні програми виховання і навчання дітей, а саме програма «Розвиток» під редакцією Л. А. Венгера, доктора психологічних наук дає таку можливість. Але будувати роботу по цій програмі, повністю зберігаючи всі заняття по різним розділам програми, неможливо. Мене зацікавила можливість використання схем-символів на заняттях по ознайомленню з оточуючим, під час ознайомлення з художньою літературою, а також з метою активізації мовленнєвої діяльності дітей та поповнення словникового запасу. Адже саме через красу слова ми можемо більш повноцінно сприймати оточуючий нас світ, відчувати його неповторність, відкритість, довірливість і, водночас, незахищеність.

ДНЗ «8 Березня» протягом 2012-2013 років приділяв велику увагу розвитку образної пам'яті дошкільників. У закладі була створена творча група (Шик О.М., Силінська Н.І.), яка вивчала вплив ейдетики на розвиток мовлення і мислення дітей. Маємо деякі напрацювання, з якими хотілося б поділитись з педагогами дошкільних навчальних закладів району.

Ейдетика – що це?

Як допомогти дитині запам'ятовувати необхідну інформацію і вчасно пригадувати її? Як пробуджувати інтерес, спонукати до мовленнєвої активності, дарувати відчуття успіху?

На ці запитання відповідає ейдетика. Це напрямок психологічної науки, який вивчає ейдетизм як різновид образної пам'яті (грецькою ейдос  – образ) і можливості його практичного застосування у різних сферах життя людини.

Ейдетика – це здатність запам’ятовувати яскраві образи і з легкістю їх відтворювати. Ейдетизм у більшості дітей добре розвинений. Вони уявляють собі предмет, чітко «бачать» його перед собою. Система ейдетики навчає дітей запам’ятовувати без зазубрювання. За основу беруться асоціації та характерні особливості предметів чи явищ.

Зважаючи на вище зазначене, для кожного педагога стає зрозумілим, що ейдетика – не лише розвиток уваги, пам’яті, уяви, різних видів мислення, але й спосіб подання навчального матеріалу, під час якого розмова з дошкільниками відбувається рідною для них мовою. Ейдетика залучає всі аналізатори дитини, дозволяє не лише почути чи побачити, але й помацати, скуштувати, понюхати, подає нове через добре знайомі дітям образи. Таким чином відбувається розвиток усіх видів пам'яті і, як наслідок, ефективність навчання покращується.

Ейдетика сприяє гармонічному розвитку обох півкуль головного мозку, робить більш гармонічними і самих дітей. Вони стають більш трудолюбивими, краще навчаються, пам'ять та здатність концентрувати увагу зростають. Сприйняття дітьми оточуючого світу стає більш позитивним, а психіка більш стійкою. Покращуються взаємовідносини дітей з оточуючими. І ще одна важлива перевага ейдетичного навчання – діти навчаються з радістю.

Чи помічали ви, з якою легкістю ваша дитина запам’ятовує фрази з мультфільмів, рекламних роликів, слова з пісень? А скільки зусиль їй треба докласти для того, щоб запам’ятати віршик, переказати казку, скласти описову розповідь? До того ж, вивчений віршик дитина забуває через тиждень – два, а улюблені фрази пам’ятає місяцями. У чому ж тут справа? А справа в тому, що діти сприймають та запам’ятовують інформацію через світ образів. В першому випадку основою для запам’ятовування став яскравий образ, а в другому – нав’язана дорослим інформація. Перші 5-7 років права півкуля, відповідальна за уяву, розвивається у людини швидше за ліву, відповідальну за логічне та аналітичне мислення. Ось чому яскраві образи такі важливі у житті ваших дітей.

Використання схем-символів в роботі з дітьми дошкільного віку відповідає особистісно-орієнтованій моделі навчання, за якої враховуються індивідуальні особливості дитини, допомагає встановити з вихованцями – партнерські стосунки, створити атмосферу емоційної довіри та розкутості.

Символи дозволяють дитині зберігати в пам`яті набагато більшу кількість інформації, стимулюють розвиток уваги, сприймання, фантазії, уяви, активізують зв`язне мовлення допомагають здійснювати синхронний розвиток дітей. Під час роботи з схемами-символами малюк вже не є пасивним спостерігачем або слухачем, він є центром творчої діяльності.

Використання символів у різних видах діяльності – джерело розвитку розумових здібностей. Процеси мислення і мовлення нерозривно пов`язані між собою. Рівень оволодіння мовленням – показник розумових здібностей і загального психічного стану дитини. Активним стимулятором цих процесів є використання схем-моделей в іграх.

Знайомство з схемами-символами краще розпочинати на початку навчального року.  Дітей вчимо позначати знаком один чи кілька реальних образів, виділивши в них загальну ознаку, тобто найголовніше.

На прогулянках під час спостережень за об'єктами живої і неживої природи, відгадуючи загадки, проводячи бесіди і використовуючи певний життєвий досвід, діти за допомогою вихователя визначають основні ознаки предметів і позначають їх символами. Так складається певний комплект символів. Кожен вихователь може скласти свою «Абетку символів» – набір умовних позначень, що буде зрозумілий йому і дітям, з якими він працює.

Абетка символів

НАПРЯМИ РОБОТИ

З ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ

Порівняння предметів

Діти вчаться порівнювати предмети за схемами, знаходити відмінні і подібні ознаки в порівнюваних предметах, розширюють словник словами «подібні» – «не подібні», «однакові» – «різні»

Спочатку навчаю дітей порівнювати предмети, що відрізняються лише якоюсь однією ознакою (наприклад, м'ячі або башточки однакового розміру, але різні за кольором). Потім діти порівнюють предмети однієї тематичної групи (овочі, фрукти).

Отже, під час порівняння предметів дошкільники вчаться знаходити головні, суттєві ознаки.

Описування предметів

У роботі з дітьми дошкільного віку ми звернули увагу на труднощі, які виникають при складанні описових розповідей. Для того, щоб розповідь була послідовною і повною, вихователеві доводиться задавати додаткові запитання, в результаті чого втрачається цілісність сприйняття створюваного образу. Тому ми  вирішили використовувати в роботі з дітьми опорні схеми, які допомагають дітям називати предмети, їх характерні ознаки, дії з ними.

Використовувати схеми-символи для опису різних об’єктів, починаємо вже з молодшої групи, але поступово доповнюючи їх  різними символами – підказками, які допомагають дітям запам’ятати (на рівні асоціацій) та пригадати інформацію, яку вони отримують про той чи інший об’єкт під час занять, а також з власного досвіду. Чим більше інформації здатна дитина сприйняти, тим більше вводиться символів. Таким чином схеми-символи сприяють розвитку довготривалої пам’яті, так як до одних і тих самих символів доводиться повертатись не один раз.

Вже у молодшій групі цей метод допомагає  дітям справлятись із доволі складними завданнями: вони можуть самостійно описати зовнішній вигляд тварини (чи пташки) без підказки з боку вихователя, а також навчитись точно формулювати запитання, які допоможуть якомога швидше і точніше сформувати уявлення про невідомий об’єкт і відгадати про кого йде мова.

Алгоритм роботи на прикладі теми «Іграшки»:

ІГРАШКИ

1. Назва іграшки.

2. Колір.

3. Форма:

  • прямокутна;
  • квадратна;
  • кругла;
  • овальна;
  • ромбоподібна;
  • трикутна.

4. Будова (складові частини).

5. Яка на дотик (з якого матеріалу виготовлена)?

6. Спосіб використання.

Опорні схеми для складання описових розповідей сприяють:

  • формуванню у дітей навичок побудови зв’язної і цілісної описової розповіді;
  • розвитку у малюків логічного й образного мислення, а також уяви та спостережливості;
  • умінню дошкільнят оперувати родовими поняттями («тварини», «комахи», «посуд» та ін.);
  • поглибленню знань дітей про навколишній світ;
  • покращенню комунікативних навичок дітей.

Складання речень

Особливу ж увагу, роботі з дітьми, ми приділяємо збагаченню словникового запасу, так як, відповідаючи на поставлене запитання, вони складають здебільшого однотипні речення, повторюючи відповіді один одного та, уникаючи поширених і складних речень частіш за все тому, що у них в активному та й у пасивному словнику не вистачає слів, щоб висловити свою думку, розповісти про свої почуття, про своє відношення до обраного об’єкту.

Складаючи речення за схемами, діти вчаться узгоджувати прикметники з іменниками в роді, числі й відмінку. За допомогою схем діти швидко складають речення.

Заучування віршів

Дошкільнята легко запам'ятовують віршований текст за допомогою символів, розвивають інтонаційну виразність мовлення, пробуджують інтерес до світу природи.

Діти взагалі добре запам'ятовують те, що намальовано. Адже це не придуманий, а реальний (нехай і на папері) образ. Тому так часто метод асоціативного малюнка застосовується в заучуванні віршів. Слухати вірші люблять усі діти, а ось повторити їх може далеко не кожен. І навіть бажанням виступити на новорічному ранку, багато малюків не в змозі вивчити найпростіший вірш. Слова не запам'ятовуються, строчки плутаються, і невдача назавжди позбавляє дитину бажання виступати. Значить, вірш потрібно ...  намалювати – послідовно і зрозуміло. Якісь слова зобразити не вийде, але це не страшно. Дивлячись на малюнок, малюк зможе повторити вірш, а коли зробить це кілька разів, він міцно засяде у нього в пам'яті.

Алгоритм роботи на прикладі вірша Н.Забіли «Вітер»:

Мета: учити запам'ятовувати римований текст за допомогою сим­волів, розвивати інтонаційну виразність мовлення, пробуджувати інте­рес до світу природи.

  1. Читання вірша для створення емоційної атмосфери відповідно до теми твору і активізації в уяві дітей образів вітру, яблук, груш, дівчинки.
  2. Розглядання дітьми опорних схем до вірша, виставлених на маг­нітній дошці. Запитання відповідно до змісту схем.
  3. Читання вірша вдруге і пропозиція малятам слідкувати за по­слідовністю схем.
  4. Пояснення дітям семантики незрозумілих слів.
  5. Пропозиція дошкільнятам відтворити рядки вірша за опорним матеріалом.
  6. Читання вірша з паузами, пропозиція дітям по черзі підказувати пропущені слова, подяка за допомогу.
  7. Читання вірша самостійно (за бажанням).
  8. Після цього слід звернути увагу дітей на помилки, яких вони при­пустилися, проаналізувати їх. Якщо рівень засвоєння матеріалу в дітей різний, то доцільно організовувати індивідуальні заняття. 

                            Н. Забіла

Вітер

Вітер, вітер пустотливий

Залетів до нас у сад,

Оббиває груші, сливи.

Трусить яблуні підряд.

І хустиночку в Марусі

На голівці розв'язав,

Свиснув дівчинці у вусі

І нічого не сказав

Відгадування загадок

Такий вид роботи під силу не всім дітям, адже треба не тільки з'ясовувати ознаки предметів і встановлювати зв'язок між ними, а ще й зрозуміти значення символів, що розкривають зміст загадки. Але дітям це подобається і вони з задоволенням відгадують загадки-схеми.

Алгоритм роботи відгадування загадок:

Мета: учити дітей розуміти значення символів і за їх допомогою розгадувати загадки.

  1. Загадування загадки, повторення її кілька разів, щоб дитина кра­ще запам'ятала і повніше виділила ознаки.
  2. Аналіз загадки з привертанням уваги дитини до ознак і встанов­ленням зв'язку між ними за допомогою навідних запитань.
  3. Складання схеми загадки.
  4. Аналіз схеми до загадки.
  5. Повторення загадки.
  6. Пропозиція її відгадати.

   

Дидактичні ігри

Як же зробити так, щоб дитина накопичувала нові знання охоче, з радістю, без тиску й нав'язування з боку дорослого?  Згадайте, як світяться цікавістю очі в дітей, з яким нетерпінням очікують вони на щось приємне, коли ви говорите: «А зараз ми з вами, діти, пограємо в одну цікаву гру! Уявіть собі...». Саме так починаються всі ігри з ейдетики. Навіть не потрібно бути тонким психологом, щоб зрозуміти, яке особливе місце займає гра в житті дитини, адже це основний вид діяльності дошкільника. Саме ігри з використанням прийомів ейдетики дають можливість зробити життя й навчання дитини цікавішим та урізноманітнити його.

Виховне значення дидактичних ігор полягає в тому, що вони сприяють розвитку в дітей активності, віри у свої сили. Цей напрям роботи буде ефективним, якщо його застосовувати систематично і послідовно.

Знайомство із символами необхідно розпочинати з перших днів нав­чального року. Спочатку дітей слід навчити позначати знаком один чи кілька реальних образів, виділивши в них загальну ознаку, тобто найго­ловніше. Допоможе сформувати у вихованців основи символічного мис­лення проста гра «Що в колі?». Ця гра вчить дітей умовно зображувати будь-які предмети, класифікувати їх.

ЩО В KOЛІ?

Мета: показати дітям, що різні предмети, які належать до од­нієї семантичної групи, можна позначати однаковими геометричними фігурами-символами

Вихователь малює на дошці геометричні фігури і називає предмети, позначені цими символами:

 – Це – помідор. Це – морква. Це – огірок.

Потім вихователь обводить зображення і запитує:

– А де все це можна побачити? (Діти висловлюють припущення: «Коло  – це город, кошик, магазин, базар, миска, картина».) Отже, коло – це ... (обирає один із варіантів відповіді).

Після цього дітям пропонується позначати предмети не будь-якою фігурою, а лише тією, що схожа з ним за формою: помідор – колом, огірок –  овалом, а моркву – трикутником. Таким чином, у вихованців закріплюється вміння «бачити» абстрактний образ предмета.

Потім вихователь замінює зображення овочів на будь-які інші (меб­лі, тварини, квіти, дерева).

Складання казок

За допомогою знаків-символів діти навчаються складати і розповідати казки,  використовуючи речення різних граматичних конструкцій, виразну інтонацію.

Алгоритм роботи складання казки:

Мета: учити дітей колективно складати нову казку за допомогою знаків-символів, розповідати створену в такий спосіб казкову оповідку, вико­ристовуючи речення різних граматичних конструкцій, виразну інтонацію.

  1. Створення емоційної атмосфери.
  2. Пропозиція вихователя придумати казку.
  3. Висловлювання дітьми своїх думок.
  4. Зразок початку казкової розповіді, поданий вихователем.
  5. Продовження казки дітьми.
  6. Запис казки за допомогою символів.
  7. Розповідання казки вихователем за символами.
  8. Розповідання казки дітьми за символами.

Якщо виникають труднощі в придумуванні окремих умовних по­значень змісту казки, можна поступово замінити їх буквеними позна­ченнями. Спочатку проводиться індивідуальне заняття з дітьми, які по­требують уточнення, систематизації знань за окремими темами, а потім індивідуально-групове, закінчується робота зі схемами-моделями на фронтальному занятті під час узагальнення знань із лексико-граматич­ної теми.

Орієнтовні символічні зображення казок

Висновок

Використовуючи у роботі прийоми ейдетики, ми підтримуємо інтерес дітей до пізнання навколишнього світу, розвитку вміння спілкуватися. Після таких прийомів діти можуть легко й невимушено висловлювати свої думки, стають дружелюбними, у них спостерігається збагачення словникового запасу. Більшість дітей вільно складають творчі розповіді, використовуючи власний досвід, набувають впевненості у своїх силах і здібностях, що особливо важливо для цієї категорії дітей. 

Завдяки використанню схем-символів у дітей збагачується словниковий запас, вони правильно будують прості речення, складають зв’язні і творчі розповіді.

Використана література

  1. БВДС №17-18, 2006
  2. БВДС №1, 2007
  3. БВДС №5, 2009
  4. Гончаренко А.М. «Розвиток мовленнєвої компетентності старших дошкільників» (навчально-методичний посібник до Базової програми «Я у світі»).
  5. Джміль №2, 2009
  6. Копилова О.В., Ткаченко В.М. «Використання символів у роботі з дошкільниками», 2009
  7. Методичний посібник. О.Білан, К.Крутій «Навчання дітей розповіданню за схемами».
  8. Палітра педагога №4, 2006
  9. Пахомова Л.В. «Використання методу наочного моделювання для підвищення мовленнєвої активності дітей», 2009